Прокинутись і віднайти тебе –
ось тут, під боком, і живу-здорову.
І пальцем тихо ніжити по бровах.
І шепотіти: «Бережи себе».
Прокинутись – і зупинити час,
дитячим майже, теплим поцілунком.
І жадібно до вуст тягнути трунком.
Очима милуватись раз у раз.
Прокинутись і віднайти себе
у щирості твоїх м’яких обіймів.
Хай ранок пам'ять у обійми прийме
й поверне щастя віднайти тебе...
Прокинутись i вiднайти
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116061901795
Свидетельство о публикации №116061901795
Рецензии