Допоки є на світі диваки,
не перестануть з неба падати зірки.
Вони живуть не для, а всупереч пліткам.
У них свій дивний світ. Не був я там.
Коньяк заповнить порожнечу, звісна річ.
Його ми пустимо на волю вільним джином.
Стемніло за вікном. Приходить ніч,
щоб слухати, про що скриплять пружини.
В минулому - тіней велика рать,
сліди розмиті, дощ і сніг воюють,
в твоїх очах печалі благодать.
Чорт не страшніший, ніж його малюють!
Горить багаття і вогню петля
готова відірватися в небо, немов птиця ...
Я мабуть заблукав. Крім того, я
вже сплю. Мені все тільки сниться.
Диваки
© Copyright: Петр Скорук, 2016
Свидетельство о публикации №116061901715
Свидетельство о публикации №116061901715
Рецензии