…потойбіч підлоги
етаж невідомий з чужих голосів…
і ти,
як раніше
страждаєш безсонням,
думки,
наче попіл,
без мрійні, сліпі…
без статусу вчора скінчиться раптово,
бо ми втікачі – життя боїмося,
всього, що лякає,
і втомлює маренням завтра
безмовно…
у тиші бездонній
в зневірі в людей
ждеш божої ласки…
Він душу одвіку веде на вівтар!
стосовно з дільничним
без суперечок,
брехливих люстрацій,
не йди за юрбою, сповідуй не жаль…
а щодо розмов про подвійні закони
у кожного власна, своя вертикаль,
де небо без стелі, підлога з безодні...
здається і в неї є серцебиття…
стеля... пiдлога... життя не базар...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116061901303
Свидетельство о публикации №116061901303
Рецензии