…ти знову бігаєш із вітром за дощем
без сили
вулицями,
спостерігаєш невтомний шелест,
шарудіння чарівних краплин,
що падають на втомлені плечі відчайдух –
свідомо губишся…
навмисне й мимоволі
вслухаєшся
у молитовний їх мотив,
читаєш чиїсь сльози
на вікнах містичних келій-будинків,
бо чуєш,
як небо мовчки схлипує заховану тугу і сльози,
як безпорадно виспівують журбу похмурої блакиті
залишені нами нірвани…
то відокремленої душі подих…
вона тулиться невидимо повітря,
б’ється страждально-винуватою об землю –
загарбана тиша буремною зливою хвиль
із неочікуваних і холодних сліз…
чи витримаєш ти їх напругу?..
чи так і будеш блукати окремо одиноким від усіх?..
залишаючи під ногами купу настріляних у ворога гільз,
бо настав холод та негода не тільки у світі,
а й в серці
поділеному на різні правди…
безпораднi...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116061701213
Свидетельство о публикации №116061701213
Рецензии
Подай Боже істини нехай бо і гіркої, аби не бути беспорадними...
Таня Турбин 18.06.2016 11:40 • Заявить о нарушении
Таня Турбин 18.06.2016 11:40 • Заявить о нарушении
Щиро вдячний Вам за розуміння! З повагою Віктор...
Виктор Сурженко 21.06.2016 07:19 Заявить о нарушении
Виктор Сурженко 21.06.2016 07:19 Заявить о нарушении