Обурена, або Грiшник

Сварилась так, мов з’їхав з глузду світ...
Мов я насправді грішник з нехрещених.
Я стільки слів в житті не знав перчених,
Не чув їх стільки за багато літ.

- Як ви могли?! Хіба ж то ви – поет?!
Свій жоден вірш не вивчили напам'ять!
Як після цього спілкуватись з вами?!
А я ось знаю – кожний ваш сонет!..

І я постав розгублений, квасний...
Я й справді все лишаю на папері.
Я вийшов, тихо притуливши двері, –
утік писати вірш оцей смішний...


Рецензии
То і я грішна(жодного напам'ять не вивчила))...

Елена Каминская7   15.06.2016 22:14     Заявить о нарушении
Ось таке воно - писати і не вчити...
А ще й із соромом згадувати приказку:
- Сам написав - сам на пам"ять вивчив...)))

Миклош Форма   15.06.2016 22:21   Заявить о нарушении