Налилось серденько теплом не знаним
Зігріла душеньку любов бажана
Зігріла сильно так, не пожаліла
Тепла приємного… Та полетіла
У небо високо, і так далеко
Що жоден там ще не літав лелека
Що стало холодно й яскраве сонце
Вже не світило як завжди в віконце
У пустоту, в пітьму злетіла
Розбила серце й навіть не жаліла…
Епiлог до оповiдання Пiтьма
© Copyright: Петро Романчук, 2016
Свидетельство о публикации №116061502466
Свидетельство о публикации №116061502466
Рецензии