спалив останнє фото на папері,
і видалив уже твій телефон...
та щось іще пече в моєму серці...
розбита така сильная любов...
Як я колись зумів тебе забути?
готовий був я жити без тебе,
та варто було голос твій почути -
і знову ти мій янгол із небес!
у річку повну болю і страждання
я без вагань пішов, щоб потонуть -
на другім березі манила ти коханням!
заради цього варто ризикнуть!
майже доплив! я встиг тебе торкнутись!
та течія так стрімко понесла,
що я встиг те кохання раз вдихнути...
а ти лиш розвернулась і пішла...
В ту ж саму рiчку
© Copyright: Петро Романчук, 2016
Свидетельство о публикации №116061502454
Свидетельство о публикации №116061502454
Рецензии