Губи із присмаком кави
солодкі, і дуже пянкі
так хочеться їх цілувати
ті ніжнії губи твої...
хоч ми вже з тобою розстались
забула про мене вже ти
а я все ще мрію побачить
і хочу кричати прости!
так солодко було з тобою
і сяяли очі твої
дивилася ти й посміхалась
чому раптом стали чужі?
боюсь закривати я очі
бо бачу тебе в своїх снах
не можу заснути щоночі
твій образ як фото в думках
ти знаєш? Не можу пить каву
від запаху серце болить
я розум без тебе втрачаю
не хочу так далі я жить...
Запах кави
© Copyright: Петро Романчук, 2016
Свидетельство о публикации №116061502447
Свидетельство о публикации №116061502447
Рецензии