Полісся, ти мій рідний край
твої ліси то гордість України
для пташок, різних звірів ти - як рай
Це щастя в красі твоїй жити
та що з тобою сталося мій крає
краси твоєї вже майже немає!
мов за гріхи тебе покарано найтяжчі
ганьба спустилася на твої плечі
Все скопано, залито, перерито
ямами ліс і поле кожне вкрито
тваринам тепер ніде мирно жити
бо люди стали вперто янтар мити
нема тепер лісів у тебе пишних
нема тої краси - уже все зникло
повернеш ти свою красу не скоро
бо її знищать знову, знову й знову!
Бурштиновий край
© Copyright: Петро Романчук, 2016
Свидетельство о публикации №116061502415
Свидетельство о публикации №116061502415
Рецензии