мiцнiш...

…вбираючи пристрасть дощу пробивного,
рахуючи кроки краплин по воді
малюється дещо цікавіша воля
на вулицях міста, в самотньому сні:
думки набігають, ростуть звідусіль,
неспокій нічний потрохи зростає…
терпіння до болю цвяхами частіш,
прямісінько в серце люди вбивають…
створи собі світ у якому ми вдвох
до вірувань наших подібні обоє
занадто терпимі… і добре воно!..
зв’язались із Вічністю двоє Любов’ю…


Рецензии