Вечiр

Вечір сумує: місяць-човен
Морем пливе у сонливі світи.       
Хоч і важкенький (зірок повен),
Тільки не випросиш ясочок ти…   

Вийдеш у темінь, знай – поглине
Чорна безодня, ковтне тільки так…
Встромить поглибше ніж у спину,
Ти ж бо для неї, як босий жебрак. 

Навіть не думай бігти з вітром:
Кумом не бути, бо він – одинак,   
Втихне на трохи, теплий, хитрий…
Та прожене, ніби зграя собак!      

Краще вже вдома випий пиво,
Хай  щось міцніше (себе пригости).
Хміль веселенький створить диво:
Зірка сама подолає мости.         

Вечір сумує – ти радієш!          
Хоч високосний рік раком свистить:
Неба красуня – це надія,
Що не зустрінешся з "білкою" ти…   

Прозаический перевод:
Вечер грустит: месяц-лодка Морем плывет в сонливые миры. Хоть и тяжелый (звезд полный), Только не выпросишь ясных ты.
Выйдешь в темноту, знай – поглотит Черная бездна, глотнет только так. Вонзит поглубже нож в спину, Потому что ты для неё, как босая попрошайка.
Даже не думай бежать с ветром: Кумом не быть, потому что он – одиночка, Утихнет на немного, теплый, хитрый. Но прогонит, будто стая собак!
Лучше уже дома выпей пиво, Пусть и что-то крепче (себя угости). Хмель весёленький создаст чудо: Звезда сама преодолеет мосты.
Вечер грустит – ты радуешься! Хоть високосный год раком свистит: Неба красавица – это надежда, что  не встретишься с "белкой" ты.


Конкурс - Високосный год. Хориямбы
Тм Гуси-Лебеди
http://www.stihi.ru/2016/06/09/362

Вечір сумує: місяць-човен
Пливе у світ, де сплять думки...
Хоч і важкенький (зірок повен),
Тобі не дасть - висять замки...

Вийдеш у темінь, знай – поглине
Безодня чорна, вмреш за так
Встромить поглибше ніж у спину,
Бо ти не пан, всього жебрак.

Навіть не думай бігти з вітром:
Не бути кумом, він не свій,
Втихне на трохи, теплий, хитрий…
Кусне, мов пес, чи вовк, чи змій!

Краще вже вдома випий пиво,
Собі налий ну хочби грог...
Хміль веселенький створить диво:
Крізь ніч впаде одна з зірок

Рік високосний - ти радіеш!
Хай він і свиснув, ніби рак...
Неба красуня – це надія:
Не вхопиш "білку", бо - козак!