Неназвана. К картине Инны Любич

адрес художника:http://arts.in.ua/artists/innom/
Неназвана. Художник Инна Любич.

Вона - неназвана,
Але вона жива,
Хай не навколо нас,
Але неначе поряд,
Хоч не вимовнi з вуст завжди її слова,
Здається, що вони важливе щось говорять!..

Поза лаштунками
Її щасливих днiв
Журба ховається,
Неначе б то примара,
Там чути гуркіт злив, там скрiзь палає  гнів,
Там наближається образ нещадних хмара!..

Але вона мовчить,
Не скаржиться вона,
А тiльки в дзеркало
Вдивляється уважно:
Адже тi наклепи, то не її вина,
То ж треба зустрiчать цi наклепи відважно!..

Невдалi вислови!..
Вибагливi творці,
Навiщо творите
Iз долі візерунки?..
Хiба ж ви вмiєте гадати по руцi,
Щоб необачно так робити подарунки?!..

Вона освiдчена,
Є розум в неї, є
I не потрібно вам
Штовхати її в пекло!..
Чи хiба в кожного не може буть своє,
Що i за це вже йшла б тут боротьба запекла?!..

Не ждiть, не скориться,
I мрію не віддасть –
Душею досить бо
Така вона потужна,
Що вам й не бачилось!.. Над нею взяти власть?..
То ж навалитися тодi вже треба дружно!..

Невже щось скоїлось,
Що ж в очах полум'я?!..
Що, не ховається, коли на небi хмарно?!..
Вона неназвана, та в неї є ім'я!..
Яке, спитаєте?.. Облиште, це все марно.

Не вам вiдриється, вiдкриється тому,
Хто сердце визначить в однiй живій розмовi!..
Хіба це примха?.. Нi!.. Питаєте, чому?..
Як-небудь інакше?.. Не може бути й мови.
13.06.16 (8.00-8.30)


Рецензии