Парадокси нашого iснування

Вертатися у рідні й дорогі пенати
приречені ми на усе те дійство –
спочатку ми дорослими спішимо стати,
а потім мріємо вернутись у дитинство.

Багато у магната спільного із рабством,
це не життя, а просто існування.
Він жертвує здоров‘ям у погоні за багатством,
а потім тратить все уже на лікування.

Будуємо ми плани й маримо майбутнім
та так, немов ніколи не вмремо.
Коли ж підходить час, щоб зважити все сутнє –
ми розуміємо, що не жили іще й не живемо…

12.06.2016


Рецензии
Все вірно...На жаль...)

Елена Раденберг   12.06.2016 19:02     Заявить о нарушении
Дякую за відгук, значить ми дивимось в одному напрямку))

Олександр Мачула   12.06.2016 19:24   Заявить о нарушении
Так...Як добре мати однодумців на білому світі...)

Елена Раденберг   12.06.2016 19:32   Заявить о нарушении