Перша ночi... Дощ минув, або Нiчне щастя
Місто, мокре і щасливе,
Спить. А повернеться злива,
То прокинеться од сну.
Не зізнається ніхто,
Що вночі дивився дощик,
Що тому й червоні очі.
Хоч сто раз лічив по сто.
Пів на другу. Сам на сам
Кожен із дощем і ніччю.
І, здається, на обличчя
Дощ паде... А то – сльоза...
Свидетельство о публикации №116061100564