Так явно этот мир твоим вдруг стал,
Что, поражен дарованным богатством,
Сегодня ощутил, как святотатство:
Бродить в лесу, идти между отав,
Жить на земле, по звездам постигая
Предвестие своих греховных прав.
Ступай вперед. И, добротой хворая,
Растай росою дымною меж трав.
Так явно світ тобі належать став,
що, вражений дарованим багатством
оцього дня, відчув, як святотатство:
блукати лісом, йти межи отав,
топтати ряст, аби спізнати в зорі
наближення своїх гріховних прав.
Рушай вперед. І добротою хворий,
розтань росою димною між трав.
312. Василь Стус. Так явно этот мир твоим вдруг ст
© Copyright: Алёна Агатова, 2016
Свидетельство о публикации №116061100323
Свидетельство о публикации №116061100323
Рецензии