Перевод на белорусский язык И. Мудриченко Автопорт

Аўтапартрэт

Хтосьці ляпіў
з каменя
з вады
з полымя -
увогуле, з усяго,
што ўцякае
абпальвае
і непадатлівым
маўчыць пад пальцамі.

І вочы таму расцякаюцца
і сцяжынкі бягуць ад вуснаў
на ілбе не грыўка спакусная -
а наліплыя стрункі травы.

І ў фінале пытанне нам навырост:
ды няўжо
Хтосьці і праўда думаў
(Напяваючы сабе пад нос),
што ўсё гэта спатрэбіцца
не для жыцця, няйначай
дзеля чагосьці
не роўнага і з каханнем,
хоць бы проста для плачу?

Оригинал:

Автопортрет

Кто-то лепил
из камня
из воды
из пламени -
в общем, из всего,
что убегает
обжигает
и неподатливо
молчит под пальцами.

Оттого и глаза растекаются
и тропинки лучатся от губ
и ни чёлка на лбу -
а налипшие сорные травинки.

И в финале, как всегда, вопрос:
неужели
Кто-то и вправду думал
(напевая вполголоса),
что всё это сгодится
не для жизни, нет,
и не для чьей-то даже любви,
а хотя бы для плача?


Рецензии