Ні, не буде такого-
Ні тут, ні колись...
Але ж очі зустрілись,
А душі сплелись...
Глянув ти ненароком
І так прикипів...
Так чекав ти цю зустріч-
І таки зустрів.
Та чомусь болить серце,
Душа тріпотить.
Чи це може здалося?
І тільки на мить
ми зустрілись?
Чи може і справді це так?
Що десь там, в потойбіччі,
Чи в інших життях
Ми були колись разом,
Ми разом пливли
Між комет та зірок?
Чи квітками росли?
Ти ж бо їдеш додому,
Бо в тебе сім"я.
Став тролейбус.Зупинка.
Додому і я...
Ти нічний пасажир.
Я вихожу в пітьму
І твій погляд лякливий
На згадку візьму.
Чи здалося це нам?
Чи це справді є так?
Посумнішали очі,
Зімкнулись вуста...
Случайный попутчик
© Copyright: Татьяна Варващенко, 2016
Свидетельство о публикации №116061005176
Свидетельство о публикации №116061005176
Рецензии