…небо захмарене, хвилі глибокі,
всім, кому стелиться вітер під ноги,
відчай без болю розхристує душі…
невипадково, щоб втрату відчув ти,
хтось вготував сну безжальну байдужість…
далі думки у постійному русі!..
топчуться мрії в бездумнім двобою,
не залишають нікому нічого…
знов вислизають прискіпливі дні –
нас роз’єднали відради вогні…
по компасу...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116061001325
Свидетельство о публикации №116061001325
Рецензии