Де?

Можна кинути у мене каменюкою
Кока-колою обличчя окропити
Пригрозити недопеченою булкою
Чи маразмом мій маразм прибити

Перестріти десь у сутінках на вулиці
Через мене свою шкуру простудити
Почекати доки щось в мені обуриться
Та від голоду і старості здуріти

Повернутися, щоб кістка в тазі хруснула
До асфальту щільно ноги прикувати
Ця вистава навіть кішку не примусила б
Відідратись від землі і в ліс удрати

Осідлати на третину вище дерево
Познайомитись з червоними мурахами
Наловити в рукава хрущів травневих
Де літати їм завжди було однаково

Станцювати макарену перед вікнами
Залишивши на дорозі пів зарплати
А лице моє покриється сльозинами
Що не встигну я усього підібрати

Можна тілом перекрити вхід на вулицю
Бути впевненим, що це мене зламає
Праве око й на хвилину не прижмуриться
Бо дверцята  запасні я завжди маю

Де та логіка, її тут вже немає
Де та правда, як завжди живе брехня
Де те стерво, що в моїх думках гуляє
Покінчити з цим ніяк не в змозі я