306. Василь Стус. Всё в этом городе чужое для меня
Кривые улицы и гулкие проспекты,
И парки старые, и шумные трамваи,
Всё для меня чужое в этом месте,
Где спит минувшее, укрытое в мешок
Инвентарьзационный, где долина
Так ласкова, как будто домовина
Из грубых неотесанных досок.
Грядущее здесь филином кричит
И страх наводит на меня собою,
И вера бьется в стены головою,
И сердце изболевшее сипит.
У цьому місті все чуже для мене.
Потворні вулиці, гулкі проспекти,
вельможні парки, гамірні трамваї,
усе чуже для мене в цьому місті
Де спить минуле, сховане в мішок
інвентаризаційний, де долина
така ласкава, наче домовина
з соснових негембльованих дошок.
У цьому місті пугачем кричить
мені майбутнє і страшить явою,
там віра б’ється в мури головою,
та серце, повне жалощів, сичить.
Свидетельство о публикации №116060800600