Campanula lyrata

Він кликав мене Бель, цим дивним ім’ям «Красуня».
Шукав у квітах Зорю та її траекторію.
Казав, що моя батьківщина не Франція.
моя Батьківщина – Іштар.
Тому одного дня у пішла у гості до смерті.
Тому що Ерешкігаль – то моя сестра.
Я вірила у людей і у все прекрасне.
Хоча вони мене кликали повією.
Тож я була рада усім напастям, що насилала на мене моя сестра.
Я хотіла піти з життя. Хай би квіти зав’яли!
Й вони в’янули разом з тим, як марніла я.
І марніла Земля без любощів.
І не бачили того зубожіння лише святенники.
Він кликав мене Бель, що значить французькою «Красуня»,
і радів, коли мій сміх дзвіночком дзвенів.
Він казав, що він - Бет, Чудовисько,
але я називала його лише Лелем, що значить українською Коханий.
Його мати саджала лілії, і це довершеності знак.
Я молюся за те, щоб ці лілії його боронили,
неначе сама Соломонова печать.


Рецензии
Дуже сподобалось! Але, чому назва на іноземній мові?
Вірш наскрізь пропитаний коханням! А кохання можливо мабуть із чудовиськом!
Кохання.Кохання. Кохання- по над усе.
Ніжно обіймаю

Рая Легкая   13.06.2016 10:59     Заявить о нарушении
Дякую. Це латина - мова ботаніки ;)Назва квітки "Дзвіночок Ліровидний".Англійською "бел". У цьому вірші обігрується слово "Бель", як дзвіночок англійською і красуня франзузькою.
Пам'ятаю, як Ліда Максимівна мене називала дзвіночком ;)))На жаль, голос пропав давно і безповоротно. :-/

Олись Лапковский   13.06.2016 11:46   Заявить о нарушении