Сльози від душі, кришталеві каплі,
Котяться до низу, тіло омива,
Так болить серце і ніхто не знає
Раз сльози котяться значить душа жива...
Мрії, як ті птахи в небо відлітають
І на останок залишається журба
І всі бажання, як квіти зав`януть
І нічого не змінити, доля є така...
І ніжністю проникне серце до останку,
Що надія часом мимо не пройде,
Але час спливає і знову на світанку
Із очей сумних, злива знов зільє...
Спогади зігріють в темну ніч холодну
І порину в вирій теплих почуттів,
Де хоч я на хвильку, щаслива із тобою,
Де живем ми разом у мирі наших снів...
Ось і закінчиться час на сподівання
І річка зі сльозами спливає в далечінь
Зостанеться душа з єдиним бажанням,
А сльози все стікають і нікуди подіть...
Сльози...
© Copyright: Марина Белобров, 2016
Свидетельство о публикации №116060710122
Свидетельство о публикации №116060710122
Рецензии