Таке життя

Країна мрій, країна сподівань…
Зусиль шалених в здійсненні бажань!
Неначе в морі повному від крові
Ми тонемо, не живемо в любові!

Неначе знову й знову летимо,
В глуху безодню, ніби то спимо.
Щоб щастя нам омріяне знайти
Потрібно шлях тернистий всім пройти.

Неначе ми по груди вже в болоті
Із кризи вихід бачимо в роботі…
Та кожен день від ранку допізна
Їй віддаємось й любить нас вона.

Щоб потім гріш отримавши на руки
Себе ми піддаємо лиш на муки,
Як місяць без достатку нам прожити,
Та їжу копійками оплатити.

Життя немов в кривому задзеркаллі,
Не знаємо, що планувати далі,
Та боїмося, щоб не захворіти,
Бо лікування нічим оплатити.

Безодня поміж владою й людьми
Слугуєм владі, щоб  змогли пани
За наш рахунок гідно відпочити,
Щоб сили мали далі нас дурити.

В країні розграбоване давно
Так тяжко нами надбане добро!
Надія в краще, мабуть, ще жива,
Та віри тій надії вже нема!

Та все ж потрібно з оптимізмом йти,
До майже недосяжної мети,
Яку собі колись поставив сам,
Зуміти завершити, що почав!!!