Давайте жити і любити й дивуватись,
давайте вірити і пам'ятати і жаліти,
від щастя плакати і від душі сміятись -
давайте жити так, щоб серцем не старіти.
Давайте будемо полями і лісами милуватись,
блакитним небом, росним сріблом, зеленням трави,
і, якщо важко, все ж ніколи не здаватись -
іти вперед, не опускаючи покірно голови.
Давайте будемо ми щирі в спілкуванні,
і чесні у словах, у вчинках і в думках,
давайте свято вірити, несхитно, без вагання,
і жити наяву, відкрито, а не в снах!
Давайте будемо відважно зізнаватись
у помилках, у заздрості, в неправді у вірші,
давайте жити і любити й дивуватись, -
розправте крила власної душі!
Давайте!
© Copyright: Петр Скорук, 2016
Свидетельство о публикации №116060501698
Свидетельство о публикации №116060501698
Рецензии