постiйно...

…вихиляється небо звіром,
павутинням хмаринки пливуть.
вислизають видіння сміло
і ламає реальність майбуть…
нагадає колись нам минуле,
як тікала з під ніг земля…
непотрібного тінь промайнула
долетів сну до цілі час…
вітер зливою в спину іде,
за миттєвість вхопитись бажає…
забуття вигрібає усе,
і нічого назад не вертає…
ухопившись за Вірність серце
більш ніколи не втратить Любов!..
в безкінечній відвертості б’ється
за Життя із життям в унісон…


Рецензии