нiч високосна якась...

Місто неквапно вкладається спати в м’які оксамити
кольору ультрамарину, змиваючи з бруку брунатне,
вулиці скручують в темряву, щоби нарешті лишити
денний гармидер, тоді засинається латво.

Місяць-медуза в вікні, то є час алкоголю і джазу,
Армстронг в навушниках, пиво в спітнілій бляшанці,
ніч високосна якась, видається...тому, що до сказу
хочу до тебе… і нервують паски на фіранці.


Рецензии
Прекрасні і просто вражаючі метафори! Надзвичайний вірш! Дуже сподобалось!

Шон Маклех Патрик   03.06.2016 02:29     Заявить о нарушении
Дякую. Як ніч високосна приходить, то таке пишеться.)

Фиолетта   14.06.2016 23:52   Заявить о нарушении