Знайди

Вітер лагідний та любий,
Сколихни соснові чуби,
Ліса де колись блукала,
Дівчинка мала гуляла
Стежку у ночі шукала,
Та від холоду дрижала,
І просила лиш для тебе,
Все що було тоді треба,
Щоб поля людей скорились
Перед богом поклонились,
В долоні хвилями плескали
І милі очі були в сяйві ,
Як зірочки на небосхилі
Мені одній з вершин світили,
Але ціна вогнем палала,
І самого тебе не стало,
Благаю я тепер братів,
Щоб знов дали тобі пройти,
Вузькою стежкою до мене
Вогні зірок держу у жмені,
Для тебе  тишу зберігала ,
Поки могла сили тримала.


Тож любий вітер не барися
Знов до мене повернися,
Обернися гарним хлопцем,
У ранішнім промінні сонця,
Музика твоя хай грає,
Хай слово серце звеселяє.
Я жду тебе за віком вік,
На перехресті всіх доріг,
Блукаючи сумна без сну,
В квітах знайшла свою весну,
І пам’ять сльози проливала,
Обруч на руку пов’язала,
На стрічки чорній, як вуглинка,
Висить камінчика краплинка.
Я вірю ти мене знайдеш,
Коли в мій ліс з гори зійдеш,
Бо я одна така у ньому
Горю і поглядом, і словом.
Кущi лiлеi коло хати
Тебе завжди будуть чекати.


Автор : Оксана Сергеевна Белик(Дикая) (14.11.1980 г.р) г. Светловодск Украина