Не люблю панахиди і тризни,
Голосіння і крики: біда!
Коли хмари насунули грізні,
Краще спокою зброї нема…
Не люблю зазіхання на власність
Вчинків, намірів, роздумів, дня…
Все буває – й дарма і невчасно,
Але то – не вина, а – Життя…
Не люблю заполошні промови,
Де слова грузнуть в купі лайна,
Де промовці – психічно здорові,
Але глузду бува не сповна…
Не люблю скоромовки-новини,
Що чорніють від горя та сліз –
Посіпаки Мамони брехливі
Випасають довірливих кіз…
Не люблю панахиди і тризни…
Що – у них? Шана мертвим тілам?
Є канони Любові наріжні…
У Любові немає прощань…
03.06.2016
Не люблю панахиди i тризни
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116060302787
Свидетельство о публикации №116060302787
Рецензии