…дзеркало – світ життя,
автор твого почуття і настрою…
ти себе без кінця
втрачаєш, знаходиш живим начебто?..
годуєш, ховаєш –
біль і втому під маскою посмішки…
усе приміряєш,
у собі чужим, себе виношуєш…
то твій незвичний реєстр
вимушено складені в купу фішки –
диригент без оркестру…
одкровення у когось випрошуєш
неначе примара
навіть не вбачив і досі різниці…
любов і не звага –
актор, сам фокусник, клоун і вбивця…
самозакоханiсть...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116060301047
Свидетельство о публикации №116060301047
Рецензии