«У заблукалих очах - там читай:
орбіти сонця, орбіти серця...»
(Пауль Целан)
Над степовою Елладою хмари
Важкі, як Сізіфа камені,
Недоречні, як пальці Мідаса,
Нависають над нашою легкістю
Чебрецевою і суничною
Громовицею фатуму.
Над степовими Атенами,
Яруговим Пелопонесом
Хмари тверді - і то гранітові
Висять дощем кам’яним.
Хмари блукають по землі тінями,
Таки по нашій - по Борисфеновій -
Загірній і замріяній,
Ковиловій-заколисаній.
Може тому що літо -
Час громовиць і злив -
Літо світу сього нервового,
Час днів жарких і спекотних,
Час ночей подухи тлінної
Час
Йти по траві
Назустріч світанку
Час
Дивитися в дзеркало рік
І бачити там -
Темряву.
Час важких хмар
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2016
Свидетельство о публикации №116060208227
Свидетельство о публикации №116060208227
Рецензии
Я би волів бачити в дзеркалі Світло :-)
Твір - чудовий!
Валео Лученко 07.01.2018 17:16 • Заявить о нарушении
Твір - чудовий!
Валео Лученко 07.01.2018 17:16 • Заявить о нарушении
Я теж. Але інколи зазираю - а там темрява....
Артур Грей Эсквайр 08.01.2018 02:26 Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 08.01.2018 02:26 Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.