Л. Костенко. Доборолися! Добалакались!

Доборолись уже! Добеседовались!
Дособачились, аж трясёт.
Украина, когда нам не грезилась
Независимость на часок? -

от оков, что свободу корнают,
от копыт, что по сердцу бьют,
от чужих, что тебя покупают,
и своих, что тебя продают?!

Популяция! Нация! Массы!
И  вчера,  и сегодня одно!
Украинского пекла гримасы               
упекли меня. Допекло!      

Эти распри, разброд, ругань,
весь бедлам, беспробудный угар, -
пусть сожжёт это всё  в угли               
Украинского пекла пожар.











оригинал:

Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:

від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б'ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!

Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
і віки без голів'я   вдогонь, -
хай він спалить усе це нікчемство,
українського пекла вогонь!
© Ліна Костенко!