305. Василь Стус. Так и живи ищи пропавшее...
Гоняйся за давноминувшим,
Всем тем невиданным-негаданным,
Всем тем, могильным сном уснувшим.
Судьбы дорога непрохоженная,
Блистая синею печалью,
Все хоронилась за остожинами,
Где за Господнею скрижалью
Жизнь от тебя отворотилась -
И понапрасну нареканья.
Все показалось, все приснилось,
Как будто встреча и прощанье.
Так і живи: шукай утрачене,
наздоганяй давноминуле,
оте нечуте і небачене,
оте, що вічним сном поснуло.
Дорога долі неперейдена,
вилискуючи синім жалем,
ховалася за ожередами,
де за Господньою скрижаллю
життя від тебе відвернулося –
і задаремні нарікання.
Те все привиділось, причулося,
неначе зустріч і прощання.
Свидетельство о публикации №116060200425