нерозривнi...
натякаємо словами, знаками один одному на щось незрозуміле, іще невідоме,
як і невід’ємне із нами… доторкаючись до таємного мовчання Всесвіту
перелічуємо у спогадах все, що з нами трапилось, наче ми у постійному двобої…
щиро віруючи у Майбутнє набуваємо Істин… ділимося Знанням сьогодні…
у чомусь все одно помиляємося знову… ми нерозривні, ніби земля і небо!..
Свидетельство о публикации №116060201223