Схоже, в минуле нема вороття!
Сiно, iз свар, хай iм грець, пiдпалили …
Злiсть в закуточках знов знайде смiття,
В барвах пожежi жеврiють ялини …
Старий дiдусь знов хова ордена,
Тiльки Черемош, як завжди, клекоче:
- Плаче, сумуе дiвчина-верба,
«-Тiльки кохання!» - молять ii очi …
Що ж ви зробили, Вкраiни сини –
Мамину душу ви ледь не пiрвали …
Батько ж приходить до вас увiсни?
Ох, не дiждетесь його ви ухвали …
Боже, в минуле нема вороття?
Долi, до дiр, вже зносились чоботи
Вечiр зирок роздмухав багаття …
Краще – «кохати» - не знаю работи!
25.05.16г. 13:00; Москва
Схоже, в минуле нема вороття!
© Copyright: Афанасий Вержак, 2016
Свидетельство о публикации №116060100270
Свидетельство о публикации №116060100270
Рецензии