…ти не бійся, коли дощ продовжуватиме цілувати твої вуста,
торкатиметься волосся краплями… і нехай у тебе немає парасольки,
може поряд і не бути мене, але ж дощ твій?!. то – я купатимуся у твоїх очах,
чаклуватиму шепотінням тобі услід по бруківці про свою закоханість серцем, від душі –
ітиме, страждатиме дощ, плакатиме тиша володіючи нашими почуттями і душами,
ще довго шелестітиме час краплями, мовчки стрілками годинник лічитиме кроки…
мовчки...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116060101215
Свидетельство о публикации №116060101215
Рецензии