Дощове

А хмари - немов догана
За сонячність показну.
Коли на душі погано –
Цінуєш і мить ясну.

Шукають шпаринку очі,
Жаліються небесам:
Не хочеться проти ночі
Лишатися сам на сам.
 
Вдавати дзвінку, щасливу –
Хоч зовсім  не до пісень.
А дощ – все того ж розливу -
Тримається день у день.

Буває таке і влітку –
Ні сонечка, ні тепла.
І схожа душа  на квітку.
Чи... схожа колись була.


Рецензии
Сумно і гарно.

Александр Корнелюк   14.07.2016 16:15     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Сашо.

Наталья Мироненко   16.07.2016 14:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.