Нема душі… неначебто застряла
на кволій перистальтиці буття,
і притупилося моє орало
на сірім ґрунті вже без вороття.
Душа, мов неприкаяна, блукає
в якомусь безтілесному житті,
а я, немов отой біблійний Каїн,
перебуваю в злім передчутті.
Із власною душею урізнобіч
сьогодні несподівано живу.
Ми з нею ніби плентаємось обіч,
але у різні боки наяву.
Урiзнобiч
© Copyright: Юрий Ош, 2016
Свидетельство о публикации №116060110237
Свидетельство о публикации №116060110237
Рецензии
Вiдчуваю той самий настрiй, що й в мене...
А останнiй пассаж - точно про мене:
Ми з нею ніби плентаємось обіч,
але у різні боки наяву.
============================ Дякую, пане Юрiю!
Доброго вам настрою насьогоднi й т.д.
Геннадий Банников 12.06.2016 07:32 • Заявить о нарушении
А останнiй пассаж - точно про мене:
Ми з нею ніби плентаємось обіч,
але у різні боки наяву.
============================ Дякую, пане Юрiю!
Доброго вам настрою насьогоднi й т.д.
Геннадий Банников 12.06.2016 07:32 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.