Л. Юферова, А что нам дождь! С укр

Несётся прямо лютых туч свинец,
Вдруг – рявкнул гром, достигнув апогея!
И мы бежим сквозь дождь и стук сердец,
К спасенью путь – Пейзажная аллея.

Там мощный ветер рвётся вразнобой
Такие вытворяет он маневры!
И спуск Андреевский гудит толпой
И прячут все художники шедевры.

А мы бежим – счастливо и смешно,
Нам дождь в лицо – обоим одинаков.
Задёрнув занавескою окно, –
С улыбкою нам подмигнул Булгаков.

А молнии сигают по реке…
Тревожно птицы мечутся в ненастье…
А что нам дождь, когда рука в руке,
И зависает время в междучасье.

                31.05.16

=========================
I що нам дощ!
Людмила Юферова

Свинцеві хмари сунуть навпростець,
Аж раптом – грім в небеснім апогеї!
А ми у дощ під гупання сердець
Втікаємо з Пейзажної алеї.

Потужний вітер дме напереріз –
Які непередбачені маневри!
Гуде людьми Андріївський узвіз,
Майстри пакують нашвидку шедеври.

Ми біжимо щасливі і смішні,
Що дощ у груди – нам обом однако.
Фіранка затремтіла у вікні –
Підморгує усміхнений Булгаков.

А блискавки стрибають по ріці…
Тривожно й лячно заблукалій птасі…
І що нам дощ, коли рука в руці,
Коли роки зависли в поміжчассі.

http://www.stihi.ru/2016/05/30/10656

-----------
На фото - статуя "Дождь" на Пейзажной аллее.