передчуття дощу

легко в ладонь ложится верный складень
сквозят по синевыбритой скуле
слезины накопившиеся за день
вскользь месяц май бредёт навеселе

не до конца мотивы понимая
влачусь за ним
палач невольный мая

***

шось в головє шумить некiсло
і нєбо тучноє навісло
без сіл сіжу чівото ждя
мабуть дождя

думки шугають безупинно
мов навіженая горпина
що мешка кинутим селом
в душі облом

дум лєйтмотів такий
о гдє ви
вчорашніх грьоз та ігрищ дєви
пошто доколє я одін
сєдой блондін

де курви-долі клята милість
куди-куди ви удалілісь
хорей юнацький
зрілий ямб
пішли з очей

ба наче вчора мняв принцесу
аж гульк літа ведуть на мєсу
де пришелепа виє дьяк
мій отходняк

та я іщє шайтан нівроку
весну плекаю яснооку
у глибінє сибірських руд
нє спят і ждут

як банер кволого обличча
омиє дощ і слідом враз
майне усмішка таємнича
усьо гаразд

негода сум змиває в лєту
радій замріяне дівча
сам джобс архангел інтенету
нас повінча