Варто добре подумати
як нам співав ще Градський Олександр.
Все ніби у шакалячому праймі –
Надію обміняли ми на ГРУшних шмар.
Здійснилася численних українців мрія –
Надія в Україну повернулась.
Чи ж збудеться тепер надія на Надію,
чекають люди… Щоб не похлинулись.
Бо лисів ласих на чужії лаври
було завжди більш ніж достатньо всюди.
Тут Порох в груди б‘є немов в литаври,
там Юля з квітами і посмішкою Юди…
Щоб злого жарту не зіграла воля
й тебе не спокусили дивіденди.
Хай збереже твоє сумління доля,
бо вже заява – Я готова в президенти!
Як не верти, політика – брудна це справа.
Народ збіднілий ледве, ледве терпить.
Очолити державу – не забава
і чи готова ти на особисті жертви?
В бурливім морі лицемірства і обману
без підготовки дуже важко плити.
Не наковтатись би солодкого дурману…
Тобі, Надіє, з багажем цим жити.
31.05.2016
Свидетельство о публикации №116053106256