Stribay

«Стрибай»

Не стрибай. Вже запізно.
Занадто гостро питання вимагають відповідей.
Прямо зараз. Залізно.
Саме тими втратами, саме твої, саме між тих людей.
Соц. пакет – пакет на голову.
Але крок до незбагненного такий солодкий і довгий,
Що ніхто не жалкує ні свого тіла, ні голосу
Донести своє виправдання - ніколи не втомляться ноги.
Боги пробачають усе. Усе пробачається часом.
Конфліктність плутають з геніальністю.
Лише із великим запасом
Терпіння і толерантності
Можна таким казати «дякую» і подумки не стріляти.
Краще затулити казан елегантності й не казати ні слова.
Доля відлюдника зовсім не нова, але…утопічна.
Людина ніколи: аморальна, толерантна, аполітична.
Вона досконало хитра і занадто практична.
Правда не потрібна. Попит занадто низький.
Істина стукає в двері, та глазок занадто вузький.
Хибно тримати руку на пульсі того, що так цінно.
Воно як завжди: рухомо, замінно, незмінно.
Не стрибай. Вже запізно.
Занадто швидко ти збагнув сенс і програв на місці.
Прямо зараз. Залізно.
Обіцяй тільки тим, хто вартий. А інакше…
Стрибай.
Чи пекло, чи рай:
Ти побачив усе. І в ефірі твої рясні сльози.
Камери, світло, театри, антракти і прози
Пишуться в замітках. Тобою. Звуками.
Ти не проникнешся муками.
Вирішуй: стрибати чи ні.

31.05.2016