Росинка
Між віт росинка золота
зірково мерехтіла.
І любій раптом на уста,
і любій раптом на уста
упала обважніла.
І любій раптом на уста
упала обважніла.
І в соловейка на очах
під шелестіння липи
оту росинку на устах,
оту росинку на устах
я поцілунком випив.
Оту росинку на устах
я поцілунком випив.
Були за свідків тільки Бог
та надвечірній вітер,
коли усе для нас обох,
коли усе для нас обох
змінилося на світі.
Коли усе для нас обох
змінилося на світі.
Хоч юні промайнуть літа,
та в пам’яті ужинку
ще неціловані уста,
ще неціловані уста
і чистота росинки.
Ще неціловані уста
і чистота росинки.
Росинка
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116053009375
Свидетельство о публикации №116053009375
Рецензии
