Час
Давно нема на цвинтарі хрестів,
лиш де-не-де горбочки ледь помітні.
Вік не один над світом пролетів,
цілком змінивши місце заповітне.
Вже старожил не кожен пригада,
що тут було колись, на цій поляні.
Густий полин довкола й лобода,
і недоречні ягоди рум’яні.
Найвища сила в цьому світі – час,
бо й сам Господь його спинить не може.
Подібне уготовлено й для нас,
що – ні хреста тобі, ні огорожі.
Зітруться імена і письмена.
Лиха чи добра пам’ять з часом схлине.
Та навіть безіменна давнина –
то наш народ і наша Батьківщина.
Время
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116053009270
Свидетельство о публикации №116053009270
Рецензии
