Вишневе дiвчатко
ще й знітишся ти попервах, –
що я вже не зможу забути
сік вишні на твоїх вустах.
І ти пригадай, не лякайся.
Лишайся такою, як є.
Чекала зізнання, признайся,
дівчатко вишневе моє.
І пам'ять зізнанню не лишня:
ми вдвох – у вишневому сні...
Сік вишні, сік стиглої вишні
вуста дарували мені...
Свидетельство о публикации №116053008554
С теплом души.
Шувалова Татьяна Григорьевна 30.05.2016 20:27 Заявить о нарушении