Чорный шлях

          Чорний шлях 

Уперше  турки тут пройшли чи ляхи,
Вкраїні несучи страждання й смерть.
І древній шлях прозвався Чорним шляхом,
через віки простлавши сизу твердь.

І випало в житті, що хата отча
впритул до нього підійшла також
між схожих, зліплених із глини вотчин
за плетивом вербових огорож.

А в низині, як дзеркало, Синюха,
де крем’янистий берега овал
і тонко віє чебрецевим духом
крутий гори торговицької вал.

А з боку протилежного, за ровом,
де завжди свіжа споришева бязь,
була садиба і Маланюкова,
яка до наших днів не збереглась.

І я із вікон батьківської хати
хіба один побачив епізод,
які жахливі труднощі і втрати
зазнав і мужньо стерпів мій народ.

О, скільки в небо встало порохняви,
а в річці збігло чистої води,
коли війна вогненна і кривава
пройшла по цім шляху туди й сюди.

Об шлях прадавній терлися підметки,
збивались босі ноги до крові.
Здається, йшли з сучасниками предки,
нащадки теж постали, мов живі...

 Тож і не зміг нас ворог подолати,
хоча содом чинив і сіяв страх,
бо прийшлі всі приречені солдати,
як ступлять на магічний Чорний шлях.