Борис Пастернак - О, знал бы я, что так бывает
"О, знал бы я, что так бывает..."
Перевод на болгарский язык:
Марии Шандурковой
"Да знаех аз, че все тъй става..."
Да знаех аз, че все тъй става,
когато тръгвах в моя път,
че с кръв са думите – сразяват,
нахлуват в гърлото и – смърт!
Шегите с тях аз бих отрекъл,
категорично и без стрес.
Началото бе тъй далеко
и плах бе моят интерес.
Но старостта е - Рим, там строго
не приказки ще се въртят,
не репетиции с актьора, -
ще тържествува гибелта.
Когато в стих се лее чувство,
на сцената излиза роб
и слага края на изкуство,
съдба е то и диша в гроб.
1930
Превод: 30 май 2016 г.
---------------------------------
Да знАех Аз, че всЕ тъй стАва,
когАто трЪгвах в мОя пЪт,
че с крЪв са дУмите – сразЯват,
нахлУват в гЪрлото и – смЪрт!
ШегИте с тЯх аз бИх отрЕкъл,
категорИчно и без стрЕс.
НачАлото бе тЪй далЕко
и плАх бе мОят интерЕс.
Но старосттА е - РИм, там стрОго,
не прИказки ще се въртЯт,
не репетИции с актьОра, -
ще тържествУва гибелтА.
Когато в стИх се лЕе чУвство,
на сцЕната излИза рОб
и слАга крАя на изкУство,
съдбА е тО и дИша в грОб.
----------------------------------
"О, знал бы я, что так бывает..."
О, знал бы я, что так бывает,
Когда пускался на дебют,
Что строчки с кровью - убивают,
Нахлынут горлом и убьют!
От шуток с этой подоплёкой
Я б отказался наотрез.
Начало было так далёко,
Так робок первый интерес.
Но старость - это Рим, который
Взамен турусов и колес
Не читки требует с актёра,
А полной гибели всерьёз.
Когда строку диктует чувство,
Оно на сцену шлёт раба,
И тут кончается искусство,
И дышат почва и судьба.
1930
Перевод на украинский язык: Петра Голубкова
"О, ЗНАВ БИ Я, ЩО ТАК БУВАЄ ..." (вільний переклад П.Голубкова)
О, знав би я, що так буває,
Коли пускався на дебют,
Що вірші з кров'ю - убивають,
Нахлинуть горлом - та і вб'ють!
Від жартів з отаким підґрунтям
Я навідріз відрікся б грез.
Початок був далеко в буднях,
Страшним був перший інтерес.
А старість - наче Рим, що вкотре
Замість турусів грому й гроз
Не гри чекає від актора,
Загибелі його всерйоз.
Коли вірш почуття диктує,
Воно на сцену шле раба,
Тут не мистецтво вже чатує,
Тут ґрунт і доля, й боротьба.
Петр Голубков 30.05.2016 21:21
Свидетельство о публикации №116053003765
"О, ЗНАВ БИ Я, ЩО ТАК БУВАЄ ..." (вільний переклад П.Голубкова)
О, знав би я, що так буває,
Коли пускався на дебют,
Що вірші з кров'ю - убивають,
Нахлинуть горлом - та і вб'ють!
Від жартів з отаким підґрунтям
Я навідріз відрікся б грез.
Початок був далеко в буднях,
Страшним був перший інтерес.
А старість - наче Рим, що вкотре
Замість турусів грому й гроз
Не гри чекає від актора,
Загибелі його всерйоз.
Коли вірш почуття диктує,
Воно на сцену шле раба,
Тут не мистецтво вже чатує,
Тут ґрунт і доля, й боротьба.
Удачи!
Петр Голубков 30.05.2016 21:21 Заявить о нарушении