живим...

…щодалі
жити втратами
боляче й важче…
з головою накриє страх
і без пояснень…
вітер збільшує відстань,
в маршрути
між часом і нами –
у небо сходимо
тримаючись
за хмари
руками
не пояснюючи
нікому,
нічого
тужно небо сміється
з нас
із-за того,
усе те, що рухливе
ми свідомо вважаємо живим, 
і не випадково
за іронією долі безмовним…


Рецензии
Дуже цікавий твір - особливо по стилістиці. Сподобалось! Успіхів!

Шон Маклех Патрик   30.05.2016 15:15     Заявить о нарушении
Спасибі Вам Майстре Шон! Із шануванням Віктор...

Виктор Сурженко   01.06.2016 21:38   Заявить о нарушении