Я знаю, ти любиш азарт.
Для тебе кохання - то гра.
Для тебе все це - лише жарт.
Не є ти "сторонником грат "
Ти любиш холодну погоду,
А ще без цукру п'єш каву.
Ніколи і ні з ким не згодний,
У гніві, бурлиш як лава.
Літаєш на крилах вдачі,
Жбурляєш в мене стріли гніву.
Ми вдвох такі ж бо ледачі,
Лякливі до сонця і снігу.
Ти думаєш, що час є вічний,
Для когось - але не для нас.
І кажеш мені : " Мила дівчино,
Хвилюючи лиш в перший раз.
А згодом стає не цікаво,
Ти знаєш усі її "фішки" .
І кажеш "кохаю" лукаво.
А сам не віриш, ні трішки.
Ти п'єш з нею каву і чай,
А хочеш - віскі чи рому.
Та коришся їй як звичай,
І завжди рятуєш від грому.
А з часом стає все нудніше,
Про душу її не згадаєш.
Й сказати "прощай" все простіше.
І з того лиш вихід шукаєш.
Кохання, на жаль, не буває,
Хвилюючи лиш в перший раз.
Ти тільки часом це забуваєш.
Але все окей, все гаразд.".
Хвилюючи лиш в перший раз
© Copyright: Евгения Рута, 2016
Свидетельство о публикации №116052908417
Свидетельство о публикации №116052908417
Рецензии
