Л. Юферова, Над майским покоем, пер с укр

Ветер спит – ни вздоха и ни звука,
Май соткал свой яркий гобелен,
Тополя уж начесали пуха
На руки деревьев – веретен.

Я лежу на ложе травянистом,
Взгляд ныряет в неба голубень…
Как релакс, над рощей в небе чистом
Кто-то повторяет: «зинь – зивень».

Разбрелись мои мечты стадами…
Не собрать их к рифмам на постой.
Баржи загружают облаками, –
Сливочной сверкая белизной.

Нежно неземные ароматы
Расплескал окрест акаций цвет.
Кажется, – вдохнул – в раю тогда ты,
Приоткрылись двери в чудный свет.

Светлый праздник, неземной, блаженный…
Миг – парю я в вечной вышине…
.............
Только муравей – упрямец тленный
Лапками щекочет ногу мне…

                29.05.16

Травневий релакс
Людмила Юферова

Сплять вітри – ні подиху, ні руху,
День зіткав яскравий гобелен,
І тополі накрутили пуху
На гнучкі окістя веретен.

Я лежу у ложі споришевім,
Упірнає погляд в голубінь…
Як релакс, у цім гайку травневім –
Безкінечно-лагідне «цвірінь».

Розбрелись мої думки-отари…
Й римами не скличу їх, мабуть.
А пухкі вершково-білі хмари –
Баржі навантажені пливуть.

Надзвичайно ніжні аромати
Розлива акацієвий цвіт.
Хочеться вдихнути й раювати,
Прочинивши двері в дивосвіт.

Світле, неземне, блаженне свято…
Мить – і я злечу у висоту…
Та мурашка вперто, заповзято
Лапками лоскоче за п’яту…

http://www.stihi.ru/2016/05/27/10184