* * *
Наївні, ми не знали, що розлука –
випробування явно не для всіх.
Не кожен здатний витримати муки...
А може зрада це не завжди гріх.
Бо ти, що на Богиню схожа зовні,
залишилась такою ж , як була.
Все ті ж у тебе очі безгріховні
і мова гречна, й праведні діла.
Це, мабуть, я змінився невпізнанно,
що почуттів твоїх не вартим став.
Бо ти все та ж, кохана і жадана,
що цілий світ подібної не знав.
Нехай людське ім’я твоє святиться
і все недобре обмина тебе.
Світи зорею чи злітай, мов птиця,
в не всім доступне небо голубе.
Будь у житті завжди сама собою.
І суджений твій буде хай здоров.
Я тільки рану юності загою,
щоб нести далі сонячну любов.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052903959
Свидетельство о публикации №116052903959
Рецензии
